ВУЗ ШАГ
 
Комунальний дошкільний навчальний заклад "КАЗКА"
 
_

Родинне сонцеколо

  Родинне        сонцеколо 

 

 

Батьківські збори на тему:

 

 

«Трудове виховання дошкільнят в сімї»

 

   Праця – великий творець людської особистості, духовного багатства, моральної чистоти. І всі ми, прагнемо до того, щоб наші діти були працелюбними, добрими, чесними, кмітливими. А як же цього добитися? То ж спробуємо відшукати відповідь.

   Видатний педагог Антон Семенович Макаренко розробив цілу систему трудового виховання в сім’ї. Він вважав, що особливо важливою для трудового виховання в сім’ї є участь дитини в господарських справах. Робота дитини виховує чесність, дбайливість, колективізм, привчає її рахуватися з інтересами інших людей. Дитяча праця розвиває бережливість, свідомість, відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу. Щоденна праця привчає дітей поважати буденну, хоча не завжди цікаву, але потрібну домашню працю, цінувати і поважати працю старших.

   Велику увагу трудовому навчанню дітей також приділяв Василь Олександрович Сухомлинський. «Трудове виховання – зазначав педагог, – це, образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко, прекрасно. Може і не було б потреби говорити спеціально про трудове виховання, коли б у дитячому садку, школі та сім’ї панувала єдність цих трьох начал… Немає і не може бути виховання поза працею і без праці, тому що без праці в усій її складності і багатоманітності людину не можна виховувати».

 

Працю дитини В. О. Сухомлинський розглядав у нерозривній єдності з вихованням високих моральних почуттів до батьків та інших дорослих людей. І якщо батьки хочуть, щоб їхні діти виростали справжніми людьми, вони повинні забути про легке безтурботне дитинство для них. Життя дітей не мислиме без праці, без фізичної і духовної напруги.

   Дуже рано проявляється прагнення дитини до пізнання і творчості. Тільки-но діти починають говорити, вони засипають нас, дорослих, тисячами запитань: «Що це?», «Як це називається?», «Чому?». А з яким задоволенням вони малюють, ліплять, клеять, вирізують, створюють образи своєї бурхливої фантазії.

 

   Людина, яка в дитинстві навчилася втілювати свої духовні сили в матеріальні результати праці, стає чутливою до оточуючих. Створюючи в праці матеріальні й духовні цінності, людина створює і сама себе. Власне, людське життя починається з того часу, коли людина робить не те, що хочеться а те, що треба робити в ім’я загального блага.Чим раніше входить у людське життя поняття обов’язку, формуючи інші, вищі потреби, що випливають з нього, тим благородніша, духовно багатша, морально чистіша, чесніша буде ваша дитина. «Не бійтеся дитячого поту, мозолів, втоми!» – писав В. О. Сухомлинський.

   

 

Українські народні прикмети про осінь

 

Осінній туман припадає до землі — буде сонячна днина, піднімається утворюючи хмари — на дощ.

Хмари низько осінню — чекай вітру і снігу.

Багато павутиння — на довгу суху осінь.

Калина достигла, а листя на ній зелене — осінь буде тепла. Осінній іній — на суху й сонячну погоду.

Восени листопад швидко минув — чекай суворої зими.

Горобина вродила рясно — осінь буде дощова, а зима морозна.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

 

           

Прихована загроза маленької відпрацьованої батарейки.

Чи знаєте ви, якої шкоди завдають навколишньому середовищу батарейки, що викидаються в сміттєве відро?

   Не можна уявити сучасний світ без тих маленьких елементів живлення! Від батарейок працюють годинники, ліхтарики, телефони, фотоапарати, ноутбуки, сигналізації, медичні прилади. Рано чи пізно всі батарейки переходять у непрацездатний стан та перетворюються на непотрібні, їх подальший шлях стає очевидним. Саме тоді проявляється негативний чинник ще донедавна такої корисної речі. І коли приходить час позбавлятися від неробочих елементів живлення, мало хто звертає увагу на значок «не викидати до сміттєвої корзини». Одна пальчикова сольова батарейка, викинута на сміттєзвалище, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Незважаючи на те що батарейка може вибухнути, протекти і пошкодити ваше обладнання, основна шкода, яку вона завдасть, – забруднення природного середовища (якщо не буде правильно утилізована). Узагалі, батарейки – це хімічні пристрої, елементи яких вступають у реакцію, даючи на виході електрику.

   Батарейти, залежно від їхнього типу, містять важкі метали та елементи, токсичні і небезпечні для живих організмів: свинець, кадмій, ртуть, нікель і цинк.

   Ці елементи практично не виводяться з організму, а накопичуються в ньому, вражаючи нирки, кісткові тканини, викликають розлади нервової системи, порушують функції підшлункової та щитовидної залози. Володіють мутагенними і канцерогенними властивостями, становлячи потенційну генетичну небезпеку, провокують ракові захворювання.

   Після викидання металеве покриття батарейки руйнується від корозії і важкі метали потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, звідки вже недалеко і до річок, озер та інших водойм, використовуваних для питного водопостачання.

В нашій групі розпочата акція «Батарейки — це загроза для природи та людей». Діти і батьки активно приймають участь і приносять  до спеціальної скринькі відпрацьовані батарейки.

 

 

Виховання самостійності у дітей дошкільного віку

Зазвичай батьки починають замислюватися про самостійність своєї дитини, коли вона починає ходити до школи. Проте починати виховувати цю якість потрібно набагато раніше - і чим раніше, тим більших успіхів можна досягти.

 Перш ніж говорити про те, як же виховувати в дітях самостійність і коли необхідно це робити, потрібно визначитися з тим, що це таке. Відповідь на питання, що ж таке самостійність, буде різною, залежно від віку дитини.Щоб виховати самостійну, впевнену у своїх силах людини, потрібно терпіння, чимала витримка, і велику дружню участь у всіх починаннях малюка. Необхідно радити, підказувати, але ні в якому разі не робити за нього, щоб не відбити бажання пізнавати світ через практику, і не розвинути комплекси.

Самостійність дітей починає проявлятися в моменти вияву турботи про ближніх, дітей, тварин. Коли дитини не просять виконувати які-небудь дії, а сам він бачить, що необхідно прибрати папірець з підлоги, витерти пролитий чай, і виконує це лише тому, що він так вирішив – це і є самостійний вчинок.

Фахівці визначають самостійність таким чином:

вміння діяти за власною ініціативою, помічати необхідність своєї участі в тих чи інших обставинах;

вміння виконувати звичні справи без звернення за допомогою і контролю дорослого;

вміння усвідомлено діяти в ситуації заданих вимог та умов діяльності;

вміння усвідомлено діяти в нових умовах (поставити мету, врахувати умови, здійснювати елементарне планування, отримати результат);

вміння здійснювати елементарний самоконтроль і самооцінку результатів діяльності;

вміння переносити відомі способи дій в нові умови.

                                    Наші рекомендації

Якщо говорити про виховання самостійності, то, виходячи з різних вікових етапів, можна дати наступні рекомендації  батькам.

 1. Необхідно пам'ятати, що не потрібно виконувати те за дитину, що вона може зробити сама. Якщо дитина вже навчилася, наприклад, їсти чи одягатися без допомоги дорослого, то дайте їй  можливість робити це самостійно! Звичайно, Ви можете одягнути дитину швидше, ніж вона зробить це сама, чи нагодувати її, не забруднивши одяг і все навколо, але тоді Ви будете заважати зростанню самостійності дитини.

 2. Слід допомагати дитині тільки в тому випадку, якщо вона сама просить дорослого про допомогу. Не потрібно втручатися в діяльність дитини тоді, коли вона чимось зайнята, якщо вона не просить Вас про це. Звичайно, дорослі часто краще розуміють, як виконати ту чи іншу дію, але важливо дати можливість дитині знайти рішення самостійно! Нехай вона вчиться осягати якісь речі сама і робити маленькі відкриття. Але батькам при цьому слід бути розумними! Якщо дитина робить щось, що представляє небезпеку для неї, то слід, звичайно ж, захистити її  від цього, навіть якщо вона не просить про це.

 3. Потрібно всіляко заохочувати прагнення до самостійності. У цьому віці дитина дуже часто повторює: "Я сам!". Важливо не перешкоджати малюку  в цьому прагненні (звичайно, в межах розумного), всіляко стимулювати його спроби самостійних дій. Дуже часто батьки на невмілі спроби свого чада щось зробити самостійно реагують так: "Не заважай!", "Відійди", "Ти ще маленька, не впораєшся, я сам (а) все зроблю" і т.д. Намагайтеся давати дитині можливість спробувати свої сили. Хоче вона  помити підлогу, - дайте їй  відерце і ганчірку. Вам буде потрібно потім усього кілька хвилин, щоб непомітно прибрати за нею  калюжі, що утворилися в результаті її  праці, але зате в дитини будуть формуватися навички не тільки самостійності, але й працьовитості. Хоче малюк попрати свій носовичок? Дозвольте йому зробити це. Нічого страшного, якщо потім Вам доведеться перепрати його, адже в даний момент не так важливий кінцевий результат. Підтримуйте дитину і схвалюйте її дії - адже вона так має потребу в цьому.

Головне не робити предметом глузувань її  невмілі спроби. Адже від малюка деколи потрібно дуже багато зусиль для того, щоб зробити те, що дорослому здається простим і нескладним. Якщо у дитини щось не виходить, можна делікатно пояснити їй  помилку і обов'язково підбадьорити, допомогти їй повірити в те, що у неї  обов'язково все вийде.

 

 

Зерна істини і добра 

 

 

 

Доброта з роками не старіє

Доброта від холоду зігріє

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

 

 

 

 

 

  Для дітей дошкільного віку батьки є абсолютними авторитетами. Передусім, батько і мати мають стати для своїх малюків ідеалом добра.

  А отже - батьки мають великий вплив на свою дитину. Своїм прикладом батьки можуть виховати у дитини як позитивні, так і негативні риси характеру – дивлячись, гарний приклад чи, навпаки, поганий вони подавали.   Батькам не слід забувати, що незабаром може настати момент, коли авторитетами для дитини стануть кіногерої або однолітки.                                                          

Авторитет батьків відійде на задній план. Батьки в цьому випадку повинні докладати чимало зусиль, щоб відповідати ідеалам доброти, які ви виховуєте в дитині. Якщо ви бажаєте виховати свою дитину доброю, не варто заохочувати егоїзм малюка. Важливо сказати, що егоїзм властивий майже кожній маленькій дитині.

Не треба привчати малюка до щоденних подарунків.

Ті батьки, які дуже   багато працюють, намагаються компенсувати подарунками дефіцит своєї уваги. Не слід пов’язувати подарунки з таким поняттям, як любов мами чи тата. Нехай ваша дитина зрозуміє, що дарувати набагато приємніше, ніж отримувати.

Плануючи купівлю для своєї дитини іграшки, попросіть її подарувати свою стареньку іграшку нужденній дитині. Нехай вона вибере сама таку іграшку.

Купуючи дитині солодощі, поговоріть з нею про те, що вона повинна поділитися ними з дітьми, що грають з нею у дворі.

Можна розповідати або читати дитині казки про доброту.

 Щоб виховати в дитині доброту, завжди беріть участь в житті малюка, пізнавайте разом з ним світ, який вас оточує.

  Розповідайте дитині про взаємини людей, про їх взаємну підтримку. Виховуйте у своїй дитині любов. Пройде немало часу, і ви будите пишатися доброю і чесною людиною, яку самі виховали.

 

                                             Старайтесь робити добро

День і ніч, і у кожну хвилину,

Щоб серденько,як сонце цвіло,

Це хорошою робить людину!